класифікація речовин за розчинністю мед химия

Меди́чна хі́мія (англ. medicinal chemistry, рос. медицинская химия) — розділ хімії, що охоплює дослідження хімічного механізму дії ліків на молекулярному рівні, а також розробку (дизайн) та синтез ліків. Включає також хімію природних лікарських речовин (дослідження структури, синтез, аналіз). Метиленове переміщення. Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008.

Відповідно до хімічної класифікації всі рідкі дисперсійні середовища поділяються на неорганічні (водні) й органічні (неводні) сполуки. З неорганічних з'єднань найбільш часто застосовуваним розчинником у медичній практиці є очищена вода. Вода очищена – фармакологічно індиферентна, доступна і добре розчиняє багато лікарських речовин, але в той же час у ній досить швидко гідролізуються деякі лікарські речовини і розмножуються мікроорганізми. У зв'язку з тим, що якість розчинів багато в чому залежить від якості розчинника, ФС 2619-89 "Вода очищена" регламентує її якість

Готують рідкі форми: 1) розчиненням твердих речовин в рідині або змішуванням кількох рідких речовин, 2) екстрагуванням (настоюванням та виварюванням) розчинних складових частин з рослинних або тваринних лікарських матеріалів спиртом, ефіром, водою або сумішшю спирту з ефіром. Рідкі лікарські форми поділяють на прості й складні. Прості — це такі, які складаються з одної будь-якої лікарської речовини; складні — з двох і більше. З фізико-хімічного погляду складні рідкі лікарські форми відносять до дисперсних систем (dispergo – роздробляю, розпиляю), в яких одна речовина розподілена в другій у фор.

Тому, важливим є вивчення розчинності речовин у рідинах та залежність розчинності від різних факторів (температури, тиску, природи речовин). Основною характеристикою розчинів є їх кількісний склад. Це стосується як лабораторних досліджень, так і виготовлення та використання лікарських препаратів.

Здатність речовини розчинятися у воді називають розчинністю. За розчинністю речовини умовно поділяють на добре розчинні, малорозчинні й практично нерозчинні (схема 3). Схема 3. Класифікація речовин за розчинністю у воді. Якщо в розчині в результаті хімічної реакції утворюється речовина малорозчинна або практично нерозчинна у воді, то вона випадає у вигляді осаду — розчин втрачає прозорість, стає мутним. Розчинність деяких неорганічних речовин наведено в таблиці розчинності кислот, солей і гідроксидів у воді (див. форзац 2). Межі розчинності речовин. Переважна більшість речовин обмежено розчинн.

Добуток розчинності. 111. При визначенні речовин за запахом склянку слід тримати на відстані і спрямовувати рухом руки повітря від отвору склянки до носа. При зливанні реактивів не можна нахилятися над отвором посуду, щоб бризки не потрапи-ли на обличчя та одяг. Класифікація комплексних сполук за зарядом внутрішньої сфери: 1. Сполуки з комплексним катіоном: [Cu(NH3)4]2+ SO42- – тетраамінкупрум(ІІ) сульфат; 2. Сполуки з комплексним аніоном: K3+[Fe(CN)6]3- –калій гексаціаноферат(ІІІ); 3. Нейтральні комплекси: Fe(CO)5 – пентакарбоніл феруму. 3. Внутрішньокомплексні сполуки Важливою характеристикою лігандів є їх дентатність – число місць, що займає ліганд у внутрішній сфері.

Розчинність твердих речовин у рідинах.Під час розчинення твердих речовин значна кількість енергії витрачається на руйнування кристалічної ґратки, тому розчинність більшості твердих речовин зростає з підвищенням температури. Однак є тверді речовини, розчинність яких практично не змінюється або навіть зменшується з підвищенням температури. Прикладом перших є натрій хлорид, других — сульфат і гідроксид кальцію. Розчинність твердих речовин залежно від температури прийнято зображати графічно у вигляді кривих розчинності (рис. 1.12). Ці криві будують за експериментальними даними; на осі абсцис відкл.

Класифікація розчинів. 2. Розчинність. Механізм процесів розчинення. Термодинамічний підхід до процесу розчинення. 3. Розчинність рідин та твердих речовин в рідинах. Залежність розчинності від температури, природи розчиненої речовини та розчинника. Тепловий ефект розчинення зумовлений двома процесами: руйнуванням кристалічної решітки речовини і гідратацією молекул або іонів розчиненої речовини розчинником. Якщо енергія руйнування кристалічної гратки більша ніж енергія сольватації – при розчиненні тепло поглинається, якщо енергія руйнування менша ніж енергія сольватації – тепло виділяється. Під розчинністю розуміють здатність речовини розчинятися у тому чи іншому розчиннику.

Урок з теми Розчинність речовин. Теоретичні матеріали та завдання Хімія, 9 клас. МiйКлас — онлайн школа нового покоління. 2. Розчинність речовин. Теорія: Розчинена речовина може бути у газоподібному стані, рідкому або твердому. Сам розчин може перебувати у будь-якому агрегатному стані. Агрегатний стан розчину є таким самим, як і агрегатний стан розчинника. Розчинність речовини \(S\) — це здатність речовини розчинятись у воді або будь якому іншому розчиннику. Розчинність визначається масою речовини, яка може розчинитись у 100 г розчинника. Схема класифікації речовин за розчинністю. Попередня теорія. Повернутись до теми.

Розчинність. Ліпофільність та гідрофільність. Для кількісної оцінки ліпофільності речовин використовують такий параметр, як коефіцієнт розподілу (Р), який характеризує співвідношення кількості речовини в масляному і водному шарах двофазної системи: «масло – вода». 8 7 6 5 4 3 2 1 .. CH3-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-O..H. + H+.

Інтерпретувати закономірності адсорбції речовин з розчинів на твердій поверхні. • Пояснити фізико-хімічні основи методів адсорбційної терапії. • Розрізняти вибіркову та іонообмінну адсорбцію електролітів. • . Реакції осадження та розчинення. Добуток розчинності. Умови випадання та розчинення осадів. Роль гетерогенної рівноваги за участю солей в загальному гомеостазі організму. Тема 13. Визначення окисно-відновного потенціалу. Хроматографія. Класифікація хроматографічних методів аналізу за ознакою агрегатного стану фаз, техніки виконання та механізму розподілу. Адсорбційна, іонообмінна та розподільча хроматографія. Застосування хроматографії в біології та медицині.

Главная Математика, химия, физика Предмет та методи хімії. < Пред. СОДЕРЖАНИЕ. За розчинністю у воді всі речовини поділяються на добре розчинні, малорозчинні й практично нерозчинні. Мірою розчинності речовини за даних умов є її вміст у насиченому розчині. Насиченим називається розчин, в якому речовина за даних умов більше не розчиняється. Насичений розчин перебуває у рівновазі з розчинюваною речовиною. Розчинність - концентрація (масова або молярна) насиченого розчину. Вона визначається відношенням маси розчиненої речовини до об'єму розчину (одиниці вимірювання - г/л) або відношенням кількості розчиненої речовини до об'єму розчину (одиниці вимірювання - моль/л).

Білоакацієвий мед у чистому вигляді водянисто-прозорий, а у разі потрапляння інших видів набуває певного відтінку, має тонкий і ніжний аромат. За кімнатної температури може довгий час зберігатись у сиропоподібному стані завдяки високій частці фруктози (39-44 %) і середній - мальтози (2,5-5,7 %), яка є добрим антикристалізатором цукрів. Солодкість у нього значно нижча, ніж у квіткового. Деякі види падевого меду з кислуватим або солонуватим присмаком. Консистенція цього меду в'язка, тягуча, липка, клейка і за в'язкістю він у 2-3 рази переважає квітковий мед. Падевий мед містить менше моноцукрів, ніж квітковий.

Класифікація розчинів. Розчинність речовин. Багато біологічних процесів у живому організмі протікають у розчинах. Розчинником є вода, що складає значну частину маси тіла 60—80 % (45—50 л на 70 кг маси тіла). Особливо багаті водою найбільш інтенсивно функціонуючі органи (легені, нирки, мозок, серце, селезінка й ін.). Розчинність — двунаправлений процес: тверда речовина переходить у розчин, а розчинена речовина — у тверду фазу. Отже, одночасно відбувається й розчинення, і кристалізація. Ці процеси із часом протікають із однаковими швидкостями — наступає динамічна рівновага. При цьому концентрація розчиненої речовини при незмінних умовах залишається постійною.

Класифікація фармацевтичних препаратів. Джерела добування лікарських речовин. Основні етапи пошуку лікарських речовин. Зв’язок між структурою речовин та їх дією на організм. Сучасні методи встановлення структури органічних лікарських речовин: методи розділення та очистки; хімічні методи; фізичні методи. Державна фармакопея України. Державні принципи та положення, що регламентують якість лікарських засобів.

Медицинская химия. - К.: Медицина, 2008. С. 7-24. Завдання 2. Одна із класифікацій хімічних елементів заснована на будові їхніх. електронних оболонок. Згідно її всі елементи можна розділити на s-, p-, d-, f-елементи. Залежність розчинності від температури, природи розчиненої речовини та розчинника. 3. Розчинність газів у рідинах. Закон Генрі-Дальтона. Розчинність газів у крові. Кессонна хвороба. 4. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів (масова концентрація, молярна концентрація).

Термодинамічний підхід до процесу розчинення. Розчинність речовин. Розчинність газів у рідинах. Залежність розчинності газів від тиску (закон Генрі—. Дальтона), природи газу та розчинника, температури. Вплив електролітів на розчинність газів (закон Сєченова). Розчинність газів у крові. Кесонна хвороба. Розчинність рідин і твердих речовин у рідинах. Залежність розчинності від температури, природи розчинюваної речовини та розчинника. Розподіл речовини між двома рідинами, що не змішуються. Закон розподілу Нернста та його значення в явищі проникності біологічних мембран.

Види класифікації сучасних лікарських засобів. Класифікація об’єктів вивчення у курсі фармацевтичної хімії. Джерела отримання лікарських речовин та основні напрямки і методи створення нових лікарських засобів. Шляхи та види синтезу лікарських речовин. Також ознайомитись з джерелами добування лікарських засобів, та вивчити методи їх добування. 1. Види класифікації лікарських засобів. Всі сучасні лікарські засоби групуються за такими принципами: 1. Терапевтичного застосування. Наприклад, препарати для лікування пухлин, зниження артеріального тиску, протимікробні.

Медицинская химия. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Название. Медична хімія (2 вид.) / Медицинская химия. Автор. Рассмотрены химические свойства биологических элементов и комплексных соединений и их роль в жизнедеятельности организма; учение о растворах, общие положения аналитической химии; химическую термодинамику и биоэнергетику; кинетику, катализ и ферментные реакции, современные физико-химические методы исследования в медицине. Значительное внимание уделено освещению физико-химических поверхностных явлений и дисперсных систем, а также свойств растворов биополимеров и микрогетерогенных систем. Рекомендуем также посмотреть.

Розчини газоподібних, рідких, твердих речовин. Розчинність. Вода як один з найбільш поширених розчинників у медичній практиці. Роль водних розчинів у життєдіяльності організмів. Загальні відомості про біогенні елементи та класифікацію їх за вмістом у організмі. Вчення В.І. Вернадського про біосферу та роль живих організмів. Зв`язок між вмістом біогенних елементів в організмі людини та довкіллі. Химия биогенньїх злементов.

Загальна характеристика, класифікація речовин, які викликають отру-єння (фармацевтичні препарати, засоби хімічного захисту рослин, промис-лові отрути, засоби побутової хімії, рослинні отрути та ін.). Об’єкти хіміко-токсикологічного аналізу (внутрішні органи, тканини, кров, сеча, лімфа, диалізати, промивні води та ін.) та їх характеристика. Розподіл речовин залежить від впливу плазми й лімфи в органах і тка-нинах, від зв'язування з білками, від розчинності в жирах і воді, від складу та функцій органів і тканин. Так, пестициди добре розчинні в жирах і легко потрапляють у мозок, сальник, де спостерігається найбільший вміст жирів. Важкі метали (ртуть, вісмут, миш'як та ін.) зв'язуються з функціональ-ними групами білків.