галицьке князівство история украины

Га́лицьке князі́вство — князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів. Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів'я Дністра, Пруту й Серету, на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю. 1199 року Роман Великий об'єднав Галицьке і Волинське князівства в єдину Галицько-Волинську державу, однак із 1204 до 1241 року знову існувало як окреме князівство. З 1241 до 1340-х років було складовою.

Галицьке князівство з XI ст. поступово перетворюється в одне з наймогутніших князівств стародавньої України-Русі. В результаті колонізації на південь до нього були приєднані значні території – аж до Дунаю. Щоправда, Володимирко, намагаючись зміцнити князівську владу, централізувати управління, збільшити військо спочатку вступив у конфлікт з рідним братом Ростиславом і двома синами Василька – Юрієм та Іваном. Справа дійшла до міжусобної війни. Але врешті-решт він переміг. У 1141 р. Володимирко переніс столицю об'єднаного князівства у Галич і воно стало називатись Галицьким князівством. Осн.

Галицьке князівство. Формування Галицького князівства відбувалося приблизно в тих же умовах, що і всієї Давньоруської держави. В його історії мали місце невпинне прагнення Галицьких князів до зміцнення своєї влади та сепаратистські тенденції князів і боярства, нескінченна боротьба претендентів за Галич і народні рухи, злети і падіння могутності Галичини. На північному сході Галицьке князівство межувало з Волинню, на сході — з Київською землею. Рубіж між ними проходив верхів'ями Горині, Случі і Південного Бугу. Колонізація південних земель розпочалась ще наприкінці XI ст. Спочатку була освоєна територія по верхній і середній течії Дністра, де літопис називає такі пункти, як Галич, Тисмяничі, Онут, Кучельмин, Кобин, Бакота, Ушиця.

Галицкое княжество (украинское : Галицьке князівство; русское : Галицкое княжество; древневосточнославянское : Галицкоє кънѧжьство; румын : Cnezatul Halici), или княжество Галицкая Русь , было средневековым al Восточно-славянское княжество и одно из главных региональных государств в политическом поле Киевской Руси , основанное представителями старейшей линии потомков Ярослава Мудрого . Характерной чертой Галицкого княжества была важная роль дворянства и горожан в политической жизни, учет воли которых.

СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (VIII—XVI ст.). Галицько-Волинська держава. §18. Галицьке і Волинське князівства напередодні об єднання. Галицьке князівство. Виникнення Галицького князівства, яке почало формуватися в другій половині XI ст., пов'язане з ім'ям онука Ярослава Мудрого Ростислава Володимировича, який заснував династію князів-ізгоїв — Ростиславичів. У 40-х pp. XII ст. Галицька земля була об'єднана під владою князя Володимира Володаревича (Володимирка) і перетворена ним на значущу політичну одиницю тодішньої Європи зі столицею в місті Галич (1141 рік).

Галицько-Волинське князівство або Руське королівство – монархічна держава, яка проіснувала з 1199 по 1349 рік. Керувалася князями і королями із трьох династій. Галицько-Волинська держава відіграла важливу роль в українській історії, а також вплинула на розвиток інших держав Європи: господарство, ремесло, містобудування, торгівля та культурні надбання допомогли стати князівству найрозвинутішою країною Європи; були відновлені зв'язки з країнами Європи; на українських землях піднявся рівень культурного та економічного життя; утворення держави вплинуло на інтеграцію української культури з культурами західноєвропейських держав.

Відновлення Галицько-Волинського князівства. Монголо-татарська навала хоча й завдала значної шкоди Галичині та Волині, усе ж не мала таких катастрофічних наслідків, як для Переяславщини, Київщини та Чернігівщини. Ці землі навіть не потрапили в безпосередню залежність від Орди. Міста і господарство земель швидко відновилися, проте єдність Галицько-Волинського князівства, що ледь відродилася напередодні навали, знову була порушена. Данилові Романовичу після повернення знову довелося долати опір свавільних бояр і відстоювати своє право на князівство в боротьбі із сином чернігівського князя Михайл.

Галицко-Волынское княжество. Естественно, экономическое и культурное развитие государства было возможно только при надежной защите от внешнего врага. Даниил реорганизовал войско, впервые в русской истории учредив стрелецкие отряды, вооруженные дальнобойными луками. Отразив попытки соперников из других русских городов овладеть Галичем, Даниил в 1239 г. захватил Киев, а затем начал борьбу с черниговскими князьями, с которыми вновь в ступили в союз непокорные галицкие бояре.

Галицько-Волинське князівство розпалося на уділи — Галицький, Звенигородський і Володимирський. Це дало можливість Угорщині, де при дворі короля Андрія II виховувався юний Данило, постійно втручатись у галицько-волинські справи, а згодом і окупувати західноруські землі. Так руками феодалів Галицьке князівство була втягнуте у глибоку кризу, з якої не могло вийти протягом багатьох десятиліть. Його землями розплачувалися бояри зі своїми іноземними союзниками за допомогу у боротьбі з князями, воно стало ареною, де зводили між собою рахунки володарі сусідніх країн, а також предметом політичних спекуляцій римської церкви.

Спочатку Галицьке та Волинське князівства існували окремо одне від одного. Засновником Галицької династії став Ростислав – нащадок Ярослава Мудрого. Він передав владу в Перемишлі, Звенигороді та Теребовлі своїм синам – Рюрику, Володарю та Василькові. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Романовича. Лев Данилович (1264 - 1301 рр.) значно розширив свої володіння, приєднавши до князівства Люблінську землю і частину Закарпаття. У Володимирі у цей час правив Володимир Васильович, у Луцьку – Мстислав Данилович. Юрій І Львович (1301 - 1308 рр.) встановив окрему Галицьку митрополію (1303 р.), яка сприяла захисту політичної незалежності.

Історія Галицько-Волинського князівства – складова частина історії Русі. У період феодальної роздробленості держави найсильнішим на Південно-Західній Русі було Галицько-Волинське князівство. Князівство межувало з міцними конкурентами: Польським королівством, Угорським королівством, Тевтонським орденом, Великим князівством Литовським. Після припинення існування Київської Русі як єдиної держави внаслідок монголо-татарської навали, правонаступницею Русі та повноцінною країною стала Галицько-Волинська держава (в історичних джерелах іменується як Королівство Руське або Мала Русь).

Г поділ Галицько-Волинського князівства між Литвою та Польщею. Д об’єднання Галицького князівства. 15. Установіть відповідність між іменем князя та роками його правління. 1 Ярослав Мудрий 2 Володимир Мономах 3 Юрій ІІ Болеслав 4 Лев І Данилович. Г об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаровичем. 21. Установіть хронологічну послідовність подій історії Київської держави. А сходження Мстислава Володимировича на великокнязівський престол.

Повні уроки>> Історія України: Галицьке та Волинське князівства. Повний урок. Содержание. Галицька земля була оточена різними народами: поляками, угорцями, степовими кочівниками, князівствами Kиївским і Володимирським. Вона була однією з найбагатших руських областей, в надлишку виробляла хліб і худобу, постачала всю Русь сіллю. Її положення між Західною Європою та іншою Руссю сприяло розвитку її торгівлі. Галицька земля була досить густо заселена: у першій половині XIII століття в літописі згадується до 60 галицьких і волинських міст. Межі Галицького князівства за Володимира розширилися на захід, на південь і на схід.

Історія України - Світлична В.В. - 2.2. Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.) Історія / Історія України - Світлична В.В. Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства. Аналіз історичного розвитку Галицько-Волинської держави дає підстави окреслити певні етапи в її політичній еволюції. Галицьке князівство спочатку було більш сильним. Зміцнення Галичини відбулося за князя Володимира (1141-1153 рр.) та його сина Ярослава (1153-1187 рр.). Ярослав був наймогутнішим галицьким князем, за великий розум і спритність його прозвали Осмомислом. До його князівства були приєднані землі в пониззі Дунаю.